День пам'яті жертв голодомору 1932-1933 роки. Запалити свічку, збережи правду.

 28 листопада о 16.00 запали свічку пам'яті у своєму вікні.

     Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшнюча чума Голодомору. Ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Ніколи про горе настільки великого масштабу так голосно не мовчали в той час, коли 10 мільйонів людей просто щезли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили…

    І нині, запалюючи свічку, ми думаємо про них, тихенько молимся за їхній спокій, за світлу пам’ять. Знаю, що головне не забувати їх – невинних жертв. Ми не можемо лишатися осторонь цих страшних подій, ми повинні лишити їх у пам'яті наших дітей і онуків, тому наші школярі долучилися до акції і підготували відео, в пам'ять тих хто не пережив той лютий голод. Переглянути відео можна за посиланням http://youtu.be/4DtoB51n0E4

Знов прокинулись ранки холодні.

Дощ хрестами в сніжинках застиг.

Поминаючи мертвих сьогодні,

Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі

Запалив нашу пам’ять. Свічки –

Це ті душі, листочки опалі,

Хто став тінню в голодні роки.

Без притулку у храмі Господнім,

Поміж хвилями Лети-ріки

Стогнуть душі, бо в серці народнім

Проросли забуття колючки.

Полікуймо свічею-зорею

День минулий. Згадаймо усіх,

Хто любов’ю живою своєю

Поділитися з нами не встиг…

Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою захисти.