Штучний простір, створений комп’ютерами, вчені називають віртуальною реальністю. І саме в цьому ілюзорному просторі відбувається сьогодні значна частина контактів між людьми. Але віртуальне спілкування не може замінити живих взаємин,- вважає психолог.

Все наше життя пов’язано зі спілкуванням. Щодня ми контактуємо з десятками і сотнями людей. Але в сучасному технологічному світі наше спілкування все більше переміщається із реального у віртуальне. Ми розмовляємо по телефону і надсилаємо SMS-повідомлення, обмінюємося інформацією і листуємося з друзями електронною поштою, спілкуємося зі знайомими й незнайомими в інтернеті. Все це дуже полегшує нам життя. А ще – дозволяє чудово розважатися. Адже так приємно знайти „братів по розуму”, які живуть за сотні кілометрів від нас. Навіть знайомляться люди в Інтернеті, і, часом, таке віртуальне спілкування переростає у реальне.

Але для деяких, переважно молодих, людей, віртуальне спілкування повністю заміняє контакти з живими людьми. Вони так занурюються у цей ілюзорний світ, що реальне життя і люди з їхніми почуттями і проблемами стають їм нецікавими й непотрібними. Одна дівчинка "прожила" кілька років у віртуальному світі. Вона не ходила гуляти, в кіно і на зустрічі з друзями. Одразу після занять поспішала до свого комп'ютера і улюбленого чату, де у неї з’явилися друзі і вороги. А от реальні друзі якось самі собою зникли. І взагалі життя поза Інтернетом втратило будь-який сенс. Дівчині знадобилося 4 роки, щоби зрозуміти, що вона жила не своїм життям і безцільно вбила купу часу на щось несправжнє.

Психологи вважають, що віртуальному спілкуванню віддають перевагу невпевнені в собі, сором’язливі люди, яким важко контактувати з іншими віч-на-віч. Нерідко вони відчувають самотність, відчуженість, їм здається. що оточуючі їх не розуміють. Все це – серйозні психологічні проблеми. Та замість того, щоби шукати шляхи їх розв’язання, вони тікають у світ ілюзій, де почувають себе набагато впевненіше. А головне, чим приваблює віртуальність – там ми можемо бути тими, ким хочемо, і такими, якими мріємо бути. Красивими, сильними, успішними, суперменами і супермоделями. Ми творимо міф про себе, адже людині завжди хочеться хоч трохи прикрасити свій образ. У реальності це непросто,а от у віртуальному світі–будь ласка. Але не забуваймо, що і наш співрозмовник, швидше за все, чинить так само. Тож ми обоє спілкуємося з неіснуючими, вигаданими особами. Тож, який сенс у такому спілкуванні?

Звичайно, можна ставитися до віртуального спілкування просто як до фантазій, захоплюючих ігор. Але нерідко, занурюючись у світ ілюзій, насправді ми намагаємося втекти від буденності, реальних проблем та обов'язків. А в результаті отримуємо лише замінник справжнього життя і справжніх стосунків. Та щоби повернутися до реального світу, реальних друзів, і, врешті решт, самих себе, слід просто вимкнути комп’ютер.

Культура листування і Інтернеті

Нетикет: сутність та основні правила Мережевий етикет або Нетикет - («netiquette»; від англ. network etiquette) – це правила поведінки, спілкування, традицій у мережі Інтернет. Хто встановлює ці правила і навіщо?

Адже мережа Інтерент – це ніби всесвіт вседозволеності та свободи, і навіщо обмежувати себе певними рамками? Правила Нетикету встановлюють користувачі мережі. Так само, як і в реальноиу світі, у віртуальному теж повинні бути свої правила етикету. Саме від того, який відсоток користувачів дотримується правил віртуального спілкування, залежить зручність існування в мережі всіх інших. Єдиного документу, що відображає усі правила мережевого етикету і є стандартом для усіх, досі не існує.

Але існують найбільш поширені правила, які повинен знати кожен інтернетівець:

Правило 1. Пам'ятайте, що ви спілкуєтесь з людиною. Досить часто люди в мережі порушують дане правило, забуваючи, що по ту сторону екрана з ними спілкується жива людина. Не зловживайте тим, що співрозмовник вас не бачить і не дозволяйте собі того, чого б не зробили у звичайному спілкуванні. У віртуальному світі є таке поняття як тролінг, що являє собою провокаційні повідомлення, які пишуться деякими особами (тролями) з метою викликати конфлікт між учасниками спілкування. Тому, заради свого спокою, уникайте конфліктних ситуацій та не провокуйте їх. Пам'ятайте, що не потрібно робити для інших те, чого не хочете щоб зробили для вас.
Правило 2. Дотримуйтеся тих самих стандартів поведінки, що і в реальному житті. У віртуальному світі існує певне відчуття анонімності і в деяких ситуаціях, люди можуть дозволити собі більше, ніж вони дозволяють, спілкуючись у реальному житті. Але, все ж таки, намагайтесь дотримуватись правил спілкування, як в реальному, так і у віртуальному спілкуванні. Залишайтесь толерантними і пам’ятайте, що Інтернетом користуються і діти.
Правило 3. Пам'ятайте, що ви знаходитесь у кіберпросторі. Активне спілкування у Мережі має свої нюанси. Так, спілкуючись в чаті або ж форумі, пам’ятайте, що манери спілкування в різних співтовариствах різні. Якщо один стиль спілкування цілком звичний для одного співтовариства, для іншого він буде абсолютно неприйнятним. Обов’язково, перед тим, як щось коментувати в цілком новій для вас темі, озирніться, вивчіть обстановку – послухайте про що і як говорять там люди, і лише після цього долучайтесь до розмови. Не варто нав'язувати свої правила і вчити співтовариство, навіть якщо ви впевнені, що всі не праві.
Правило 4. Поважайте час і можливості інших. Якщо ви хочете поділитись з усім світом важливою для вас новиною, подумайте, чи всім вона така корисна. Одним з наслідків цього правила є шанобливе ставлення до чужого трафіку. Відправляючи кому-небудь надмірної ваги файл, користуйтеся архіватором. Викладаючи великі зображення, подбайте про те, щоб їх супроводжували невеликі прев'ю (від preview – попередній перегляд зображення, як право, в зменшеному вигляді) із зазначенням розміру файлу. Якщо ви даєте посилання на великий файл, не забувайте вказувати його розмір. Не слід очікувати миттєвої реакції на повідомлення.
Правило 5. Зберігайте свій імідж. Ваша репутація в Інтернеті не менш важлива, ніж у реальному житті. Навіть якщо здається, що ніхто в Мережі вас не впізнає, не варто ображати інших, створювати конфліктні ситуації, або відповідати на образу образою. Нехай друзі за інтересами та сайтами знають вас, як ввічливу, толерантну та порядну людину. Публікуючи якусь інформацію, перевірте її достовірність, пишіть грамотно.
Правило 6. Допомагайте іншим там, де ви це можете зробити. Мережа не є сховищем всіх можливих у світі знань. Зазвичай в Інтернеті з’являється лише та інформація, яка несе вигоду її автору. Досить часто у людей виникають запитання на які в Мережі відповіді немає, тому, якщо ви є компетентні в якомусь питанні і можете на нього відповісти – відповідайте. Якщо ви виявили, що в Інтернеті відсутня інформація про щось, що ви знаєте напевне – обов’язково напишіть про це, ваші знання можуть комусь знадобитись. Якщо в Мережі вас просять допомогти – допоможіть, можливо хтось колись так само допоможе вам. Обмінюйтесь досвідом у Мережі, адже сам Інтернет виріс завдяки бажанню людей ділитись інформацією.
Правило 7. Не створюйте конфлікти та не допускайте їх. «Словесну війну», яка іноді виникає між декількома учасниками дискусії, ще називають флеймом (від англ. flame — полум’я). Зазвичай, під час таких суперечок істина не народжується і виникає лише дискомфорт серед учасників обговорення. Інтернет не забороняє флейми, вони можуть нести задоволення, як авторам, так і читачам, а ті, хто їх отримує, цілком можуть на них і заслуговувати. Проте, нетикет не заохочує таких дій, які іноді переростають у справжні інформаційні війни. Краще уникайте образ і не беріть участі у конфліктних обговореннях.
Правило 8. Поважайте право на приватне листування. Як і в реальному, так і у віртуальному світі існує право особи на приватне листування, і неповага до цього права – ознака поганих манер. Інколи у бібліотечній практиці виникають моменти, коли користувачі не виходять зі своїх сторінок у соціальних мережах та електронної пошти, або просять бібліотекаря відкрити їх скриньку і роздрукувати якусь інформацію. Бібліотекарю потрібно обов’язково попередити людину про можливі ризики, показати, як самостійно відкрити скриньку та порадити користувачеві не довіряти нікому свій пароль і вводити його самостійно. І запам’ятайте ще один момент, який також відносять до даного правила: не поширюйте в Мережі інформацію про себе та інших людей – реальні імена, адреси, телефони, фотографії!
Правило 9. Пам’ятайте про авторське право. Ні в якому разі не привласнюйте собі чуже авторство! Представляти скопійовану з Інтернету інформацію, як авторську, не просто нечесно, але й незаконно. Зверніть увагу й на те, що завантажувати і поширювати фото, відео та музику, які захищені авторським правом теж не варто (звісно, якщо попередньо ви не здійснили оплату копійованого матеріалу), адже це прирівнюється до крадіжки. Бібліотеки, як публічні установи, повинні поширювати серед своїх користувачів знання авторського права.
Правила 10. Пам’ятайте про безпеку. Намагайтесь без зайвої потреби не викладати на сторінках Мережі приватну інформацію, щоб не стати жертвою он-лайн злочинців. Якщо все-таки така потреба виникла, перед тим, як написати щось про себе, обов’язково перевірте безпечність сайту. Сайт є безпечним в тому випадку, коли його адреса починається з https (Hypertext Transfer Protocol Secure). У разі виникнення в Інтернеті ситуацій, які порушують безпеку комп’ютера або вашу безпеку особисто (листи з погрозами тощо), повідомте про це компетентну особу.
Положення нетикету розділяють на три основні категорії:

§ психологічні, емоційні (використання звертань: «ти», «ви», смайликів, підтримка або ігнорування новачків тощо);

§ технічні (використання певної довжини рядків, обмеження на розмір листів, їх підписи, допустимість написання у верхньому регістрі, допустимість форматування, виділення курсивом, кольором тощо);

§ адміністративні (правила назв [заголовків] тем, правила цитування, допустимість реклами, допустимість флейму, необхідність додержуватися тематики співтовариства). Під порушенням нетикету, які найчастіше виникають в мережі Інтернет, розуміють образи та перехід на особистості, відступ від теми, який робиться зловмисно (офтопік), рекламу, саморекламу у невідповідних місцях. Також, порушенням нетикету вважають наклеп або іншу зловмисну дезінформацію, чи плагіат.

Для того, щоб усім користувачам Інтернет-мережі було комфортно нею користуватись потрібно усвідомити, що Інтернет – це не «дика» зона, яка не має правил. Саме загальнолюдські цінності впливають на якісне формування змісту ресурсів і послуг цієї зони, і саме від її користувачів залежить, як вони будуть співіснувати в ній, незалежно від національності, культурних та релігійних поглядів.

All news

Comments:

Only authorized users can leave comments.