Новини
Мир на землі – це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний , дивовижний світ .
Мир на землі – це росяні світанки ,
Краса і творчість , пісня у гаях .
Мир на землі - це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях .
Мир на землі – це дім і мама, й тато ,
Й любові стільки - просто через край !
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті – хліба коровай .
Це та земля , де сміх і пісня лине ,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине
Бо там господар – щастя і любов .
Перший раз - у перший клас. Карантин та дистанційне навчання першокласників закінчилося і сьогодні нарешті вони ступили на поріг рідної школи, де на них з радістю чекала перша вчителька Ступницька Мирослава Юріївна. З цікавістю діти розглядали новий клас, знайомилися між собою та раділи спілкуванню. Любі наші першокласники, хочемо побажати, щоб навчання було цікавим, шкільні перерви веселими, друзі вірними, успіхів Вам у всьому!!!
З 07 ПО 11 вересня у нашій школі проходитиме Олімпійський тиждень.
З Планом заходів проведення олімпійського тижня можна ознайомитися за посиланням.
Вітаємо всіх учасників освітнього процесу з Днем Знань!
День Знань - це особливе свято! Це зустріч із друзями і вчителями, радість від спілкування, знайомство з новими навчальними предметами, пізнання невідомого і цікавого. Перший дзвоник - це завжди хвилююча подія, особливо для наймолодших учнів - першокласників, адже вони вперше переступлять поріг незвичайної і дивовижної країни, де будуть навчатися впродовж багатьох років. Важливий цей день і для випускників - одинадцятикласників. Для них це свято більше не повториться у стінах рідної школи.
Успіхів усім здобувачам освіти, нових досягнень та звершень у новому навчальному році!
Шкільні роки... Вони найкращі. Теплим спомином зігрівають душу кожного, хто залишає стіни рідної школи.
28 липня 2020 року Великомидська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів відпустила у вільний політ 7 випускників. Директор освітнього закладу Людмила Василівна Ярошик привітала їх із важливим етапом у здобутті освіти та вручила свідоцтва про повну загальну середню освіту. Вітання випускникам передав депутат Костопільської районної ради Володимир Іванович Овдійчук, а також подарував книги для випускниць Станкевич Софії та Кириші Ярославі за активну участь у діяльності учнівського лісництва " Юні лісівники". Станкевич Софія отримала подяку за виявлені лідерські якості, ініціативність у роботі органу шкільного учнівського самоврядування. Розчулили випускників та їхніх батьків і всіх присутніх напутні слова першої вчительки Киріши Галини В'ячеславівни, Сачука Сергія Ростиславовича, мами Коваль Олени Василівни.
Вітаємо наших випускників та бажаємо гарної долі, хороших людей на життєвій стежині, здійснення мрій.
В добру путь!
15 червня 2020 року учні 9 класу отримали свідоцтва про базову середню освіту.
Дотримуючись карантинного режиму, дев'ятикласники завітали до школи із гарним настроєм. Адже для них сьогодні свято - це подолання ще однієї сходинки у здобутті знань, отримання першого документу про освіту.
Вітаємо випускників 9 класу! Бажаємо здоров'я, наснаги, яскравих вражень та емоцій під час літнього відпочинку. З нетерпінням чекатимемо Вас 1 вересня 2020 року у стінах рідної школи.
Сьогодні, 1 червня, відзначають Міжнародний день захисту дітей - в Україні святу виповнюється вже 22 роки. А у всьому світі його відзначають вже 61 рік з однією метою - захистити малюків планети від насильства, голоду, неможливість отримання освіти, медобслуговування та інших бід. Діти складають приблизно 20-25% населення в кожній країні. Читайте також З Днем захисту дітей 2020 Україна - привітання в картинках і листівках В Україні цей день не є вихідним, але для дітей завжди виглядає особливо святково: це веселі заходи, концерти, морозиво, перший день літа та початок літніх канікул.https://www.facebook.com/groups/2101136819993966/?multi_permalinks=2972153469558959¬if_id=1591003022311613¬if_t=feedback_reaction_generic&ref=notif
План відзначення Дня захисту дітей 01.06.2020
у Великомидській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів
Взяти участь у заходах можна, скориставшись посиланням
1. Флешмоб «Моя мрія» https://www.facebook.com/groups/2101136819993966
2. Виставка-реклама «Світ книжок мого дитинства» https://www.facebook.com/groups/2101136819993966
3. Вікторина «В гостях у казки» https://pustunchik.ua/ua/checkYourself/viktoriny/dytiacha-viktoryna-u-hostiakh-u-kazky
4. Відеоколаж «Щасливе дитинство» https://www.facebook.com/groups/2101136819993966
Шановні здобувачі освіти, батьки, вчителі!
Прийміть щирі вітання зі святом Останнього дзвоника від представників влади, освіти та громадськості Костопільського району.
Щоб переглянути відео, перейдіть за посиланням нижче
Дорогі учні!
Шановні вчителі та батьки!
Щиро вітаю Вас зі святом Останнього дзвоника – святом прощання зі школою!
Для багатьох школярів він сповіщає про чудовий відпочинок на канікулах, сповнений яскравих вражень. Тож бажаю Вам гарно відпочити, набратися духовних і фізичних сил перед початком нового етапу навчання.
Для вас, випускники, цей дзвоник справді є останній. Залишаються позаду ваші шкільні роки – найбільш безтурботна та щаслива пора життя, сповнена мрій та сміливих планів.
Ви вирушаєте у самостійне доросле життя. Бажаю щоб цей шлях був щасливий, сповнений гарними подіями і здобутками. Вірю, що Ви реалізуєте власні здібності, таланти, побудуєте власну успішну долю, будете гідними творцями свого життя і справжніми патріотами своєї країни! Бажаю вам впевненості у власних силах, невичерпного завзяття та здійснення всіх ваших мрій.
Глибоко вдячна педагогам і батькам! Ви вклали у своїх вихованців і душу, і серце, і знання! Своєю любов'ю та невтомною працею допомагали пізнавати світ, прищеплювали найвищі моральні цінності.
Щастя всім, добра, міцного здоров’я та успіхів!
З давніх давен вишита сорочка вважається оберегом. Є символом краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості та любові.
Дівчата змалку навчалися вишивати. Така сорочка наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого. Вишивають її кольоровими нитками. Червоний колір символізує любов, чорний – журбу, білий – надію. Візерунки також мали символічне значення. Калина означала красу та продовження роду, мак – добробут і молодість, барвінок – вірність, волошки – ніжність і скромність, троянди – рух та кохання, соняшник – символ світла та праці. Тому такі сорочки дарують близьким та рідним людям.
Вишита сорочка є національним вбранням українців. ЇЇ одягають на національні свята, в урочисті моменти життя.
https://m.facebook.com/groups/361489991076092?view=permalink&id=560588764499546
Герої не вмирають !
Друга світова війна, найстрашніша з чотирнадцяти тисяч війн, які пережило людство за останні п’ять з половиною тисяч років. Цей чорний шлях світових цивілізацій, оплачений життями мільярдів воїнів усіх країн, усіх націй і наро-дів.
До Дня Перемоги над фашистськими загарбниками потрібно було пройти кілометри шляху, спочатку відступаючи, залишаючи ворогові наші краї, але потім з новими силами, зібравшись, кинутися знову у бій і вже гнати їх не зупиняючись.
Скільки українських хлопців і дівчат пішли на фронт, щоб захищати свою і чужі країни.
Ветерани… Слово, яке таїть в собі горе, сум і, водночас, радість. Саме ветеранам, яких залишилось дуже мало, ми завдячуємо сьогоднішнім життям.
Донедавна був у нашому селі один ветеран, який народився і проживав поруч з нами. Хочу поділитись спогадами людини, яка пережила війну, пройшовши шлях від В. Мидська до Берліна.
Іван Романович Жук – 10. 01. 1925р.н. – листопад 2017 р., любив дітей, тому з радістю спілкувався
з нами.
Коли потрапили на фронт ?
Призвали мене в армію 1 вересня 1944р. Мені було 19 років. До того часу моїх батьків і брата вже не було, бо їх спалили німці 03. 11. 1943 р.
Чи страшно було іти на війну ?
Звичайно, що було страшно, але опинившись на фронті, страх зникає і залишається лише бажання вижити, навіть різними способами.
Яке було у Вас звання і яка була зброя?
Служив я рядовим. Воював спочатку з кулеметом, а потім з гвинтівкою. Був на ІІІ Білоруському фронті в 27 полку в мінроті.
Білоруський фронт існував - 24 квітня1944 — 15 серпня1945р. Битви та операції проведені фронтом :
«Багратіон» → Вітебсько-Оршанська → Мінська → Вільнюська ;
Прибалтійська → Мемельська;
Гумбіннен-Гольдапська;
Східно-Прусська → Інстербурзько-Кенігсберзька → Млавсько-Ельбінгська → Растенбурзько-Хейльсберзька → Гайлігенбайлський котел → Кенігсберзька → Земландська
Командувачами були : І. Д. Черняховський, О. М. Василевський,І. Х. Баграмян
Чи правда, що Ви були у штрафному батальйоні?
Мені важко про це говорити. – З болем в душі, але з гордістю, що вижив, -
ділиться своїми спогадами Іван Романович. – Як прийшов на фронт, то був писарем і через чужу помилку опинився там. Так як ніхто не став з’ясовувати, хто ж був винний, пробув я там 9 місяців, замість потрібних 6 і лише через те, що був поранений в ногу, мене відправили у звичайну роту на фронт.
Які міста Ви визволяли ?
Дивізія наша проходила через Литву, першою увійшла в Прусію. Ми визволяли місто за містом. Я брав участь у визволенні таких міст: Каунас (Литва), Черняховськ (до 1946 р. - Інсенбург ) Калініградська обл., Ельбінг (Польща), Пілава (Польща), Кеннінсберг (з 1946р.-Калінінград).
Де зустріли перемогу ?
Я тоді був під Берліном, – вже з радістю розповідає Іван Романович. – До Берліна ми ішли 20 км пішки. Я стояв на варті, коли почув чергу кулеметних пострілів. Спочатку стало страшно, бо подумав, що німці атакують. Але коли дізнався, що так сповіщають про перемогу, то і я вистріляв усі свої набої. Інші солдати підпалили старий гараж, сповіщаючи інших про перемогу.
Чи відбувались ще бої ?
Ще десь місяць німці нападали , але ці напади вже не були такими страшними.
Коли Ви повернулись додому?
Повернувся у 1949 році. Весь цей час перебував у Німеччині через контузію, яку отримав.
А як Ви лікувались на фронті ?
Витримав холод, голод, інші негаразди, пройшов до Берліна і ні разу не захворів, – з усмішкою на вустах розповідає Іван Романович.
Які Ви маєте нагороди ?
Орден Червоної Зірки за виведення батальйону з оточення, за визволення Кенінсберга, орден « За Перемогу» та багато інших ювілейних медалей ( всього близько 20 ).
Розповідь Івана Романовича була зворушливою. Адже він дуже емоційно розповідав свою історію, те, що пережив. Я бачила і радість , і сум на його обличчі, а інколи і сльози при неприємних спогадах того часу.
Ми будемо пам’ятати Івана Романовича і переказувати наступним поколінням його нелегку долю.
Слава Україні! Допоки живе пам’ять про таких людей, які захищали та здатні захищати рідну землю від ворогів,
Герої не вмирають !
День пам’яті жертв політичних репресій
Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.
Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.
Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших навчальних закладах уроки на цю тему.
В 2020 році День пам’яті жертв політичних репресій припадає на 17 травня.